Курс Семестр Лекції Практичні заняття Самостійна підготовка Залік




Скачать 274.98 Kb.
НазваниеКурс Семестр Лекції Практичні заняття Самостійна підготовка Залік
страница1/3
Дата19.08.2012
Размер274.98 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3

Довідник для студент а


з дисципліни “Лабораторна діагностика”

на 2008-2009 навчальний рік


Факультет

Спеціальність

кваліфікація

Кафедра


Курс

Семестр

Лекції

Практичні заняття

Самостійна підготовка

Залік

Всього :

- фармацевтичний

- фармація

- бакалавр

догляду за хворими та вищої мед­сестринської освіти

- ІV

- VIІ

- 6 акад. годин

- 34 акад. години

- 68 акад. годин


- VIІ семестр

- 108 годин


Робоча навчальна програма складена у відповідності до “Програми з лабораторної діагностики для студентів коледжів за спеціальністю “Лабораторна діагностика” (МОЗ України. –К, 1998. – 28 с.).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”) на 2008-2009 навчАЛЬНИЙ рік.


№№

ТЕМА


К-ть годин

1

Основні методи лабораторних та інструментальних досліджень в клініці внутрішніх хвороб. Короткі анатомо-фізіологічні особливості органів дихання. Інструментальні методи дослідження органів дихання.

Лабораторні методи дослідження хворих із патологією органів дихання. Дослідження мокротиння, плеврального випоту. Діагностичне значення, тлумачення результатів. Виставлення функціонального діагнозу.

2

2

Короткі анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу. ЕКГ. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження. Тривале моніторування за Холтером. Методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

Лабораторні та інструментальні методи дослідження хворих із ендокринною патологією та захворюваннях нервової системи. Добове моніторування при проведенні інтенсивної терапії.

2

3

АФО шлунково-кишкового тракту. Дослідження шлункової секреції та внутрішньошлункової рН-метрії. Дуоденальне зондування. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення. Дослідження калу. Гастродуоденоскопія. УЗД.

2




Всього:

6


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”) на 2008-2009 навчальний рік


п/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Основні методи лабораторної діагностики і функціональних методів у клініці внутрішніх хвороб. Організація роботи клінічної лабораторії. функціональної діагностики. Охорона праці та техніка безпеки. Види документації. Чинні накази та інструктивні листи МОЗ України.

2

2-3.

Правила забору і техніка проведення загального аналізу крові. Забір матеріалу на дослідження. Інтерпретація результатів дослідження. Стандартний набір біохімічних показників крові. Базисні методи дослідження судинно-тромбоцитарного, коагуляційного гемостазу.

4

4-5.

Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне. Види плеврального випоту. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження. Діагностичне значення, тлумачення результатів. Інструментальні та функціональні дослідження, які застосовуються у пацієнтів із патологією органів дихання.

4

6-7.

Методика реєстрації та аналіз електрокардіограми. Зміни при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму. Оцінка функціонального стану шлуночків, клапанного апарату. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології. Вимірювання артеріального тиску. Інтерпретація результатів.

4

8-9.

Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту, ферментоутворювальної функції, мікроскопічне дослідження. Метод визначення внутрішньошлункової рН-метрії. Виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення. Фізичні властивості, хімічне, мікроскопічне дослідження калу. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень, ГДФС, УЗД, шлункового зондування.

4

10-11.

Дуоденальне зондування: техніка класичного і багатофазного методів. Фізичні властивості, хімічне, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження жовчі. Основні рентгенологічні, ендоскопічні та ультразвукові методи діагностики жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози.

4

12-13.

Вимоги до збирання сечі на дослідження. Загальний клінічний аналіз сечі: фізичні властивості, хімічні дослідження, мікроскопія осаду. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі і ступеня бактеріурії: проба за Нечипоренко, бактеріологічне дослідження. Проба за Зимницьким. Методи визначення парціальних функцій нирок: швидкість клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції, секреторна функція нирок.

Діагностичне значення показників. Рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові методи дослідження. Підготовка хворих до обстеження.

4

14.

Зміни в аналізах крові при анеміях, гемобластозах, мієломній хворобі, лімфогрануломатозі. Методики визначення парапротеїнів у сироватці крові та білка Бенс-Джонса в сечі. Діагностичне значення. Проби на резистентність стінки капілярів: симптом джгута, симптом щипка, молоточковий симптом. Інтерпретація результатів рентгенологічних, радіонуклідних методів дослідження, УЗД, сканування.

2

15-16.

Основні методи дослідження хворих із цукровим діабетом. Інтерпретація результатів лабораторних та функціональних досліджень. Порушення вуглеводного і жирового обміну, їх взаємозв'язок. Основні методи діагностики. Інтерпретація результатів. Дослідження щитоподібної залози.

4

17.

Лабораторні методи дослідження (визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну, антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA). Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження. Основні денситометричні показники. Інтерпретація результатів дослідження.

Ознайомлення з основними методиками лабораторних досліджень в реанімації. Добовий моніторинг. Інтерпретація результатів дослідження.

2




Всього:

34


Перелік тем, які виділені для самостійного вивчення

з дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю ”ФАРМАЦІЯ”(ОКР - “бакалавр”) на 2008-2009 навчальний рік



№№

Назва теми

К-ть год

1-2

Уявлення про методи дослідження фібринолізу: дослідження часу і ступеня лізису згустків крові, визначення концентрації плазміногену, його активаторів і інгібіторів. Інтерпретація результатів дослідження.

4

3-5

Неспецифічна гуморальна система захисту. Гуморальний специфічний імунітет. Клітинний специфічний імунітет. Неспецифічна клітинна система імунітету. Неспецифічна гуморальна система захисту. Гуморальний специфічний імунітет. Клітинний специфічний імунітет. Неспецифічна клітинна система імунітету.

6

6-8

Уявлення про томографічні дослідження, рентгенівську комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, цифрову обчислювальну ангіографію, які застосовуються в кардіології. Уявлення про артеріальну осцилло- і тахоосциллографію, сфігмографію. Визначення венозного тиску. Флебографія. Реографія. Ультразвукове дослідження серця і судин. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

6

9-11

Поняття про методи виявлення мікробної контамінації кишечника.

Визначення маркерів вірусів гепатиту.

Поняття про парацентез, дослідження асцитичної рідини.

6

12-14

Короткі відомості про структуру та функції нирок. Теорія утворення сечі. Порогові і непорогові речовини. Кліренс. Значення пункційної біопсії нирок. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова). Зміни в сечі при хворобах нирок. Діагностика прихованого процесу в нирках. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження при патології нирок, сечовидільних шляхів і передміхурової залози.

6

15-17

Регуляція кістково-мозкового кровотворення. Схема гемопоезу. Зміни в аналізах крові при патології органів кровотворення.

6

18-20

Лабораторні та інструментальні методи дослідження хворих із ендокринною патологією та захворюваннях нервової системи. Добове моніторування при проведенні інтенсивної терапії.




21-23

Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи. Остеопенія, остеопороз. Основні денситометричні показники.




24-26

Визначення парапротеїнів у сироватці крові та білка Бенс-Джонса в сечі. Пункція кісткового мозку, лімфатичних вузлів, селезінки. Патологічні елементи пунктатів. Рентгенологічні дослідження.

6

27-29

Проба за Аддис-Ка­ковським, преднізолоновий тест, дво- і трисклянкові проби. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі: проба на розведення і концентрацію сечі, методи визначення осмотичної концентрації.

Причини і види гематурії. Гемоглобінурія, гемосидеринурія, порфиринурія, міоглобінурія, меланінурія. Діагностичне значення показників.

6

30

Лабораторно-інструментальні дослідження в педіатрії.

2

31-32

Лабораторно-інструментальні дослідження, що застосовуються в хірургічній практиці.

4

33-34

Лабораторна діагностика вагітних і жінок з гінекологічною патологією.

4




Всього:

68


ПЕРЕЛІК практичних навичок

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”) НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК.


  1. Забір крові для загального аналізу.

  2. Визначення концентрації гемоглобіну. Тлумачення результатів.

  3. Визначення кількості еритроцитів, показники в нормі та при патології.

  4. Визначення кольорового показника.

  5. Підрахунок кількості лейкоцитів, визначення лейкоцитарної формули (процентного співвідношення різних видів лейкоцитів), показники в нормі та за різних патологічних станів.

  6. Визначення швидкості осідання еритроцитів. Інтерпретація результатів.

  7. Взяття і підготовка крові для біохімічних досліджень.

  8. Визначення вмісту загального білку. Показники в нормі та при патології.

  9. Дослідження білкового спектру плазми крові.

  10. Визначення фібриногену.

  11. Визначення сечовини, креатиніну, сечової кислоти. Інтерпретація результатів дослідження.

  12. Дослідження рівня глюкози у крові. Показники в нормі.

  13. Взяття крові для визначення кислотно-лужної рівноваги крові.

  14. Визначення часу кровотечі.

  15. Підрахунок кількості тромбоцитів.

  16. Визначення часу згортання крові.

  17. Збирання мокроти і доставка у лабораторію.

  18. Макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне дослідження мокроти. Інтерпретація результатів.

  19. Пункція плевральної порожнини.

  20. Визначення фізико-хімічних властивостей плевральної рідини.

  21. Мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плеврального випоту.

  22. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень органів дихання, бронхографії. Проведення класичної спірографії. Основні показники.

  23. Постановка функціонального діагнозу за результатами спірографії.

  24. Реєстрація електрокардіограми у стандартних і грудних відведеннях, за Небом.

  25. Оцінка регулярності серцевих скорочень, серцевого ритму і провідності.

  26. Визначення положення електричної вісі.

  27. Аналіз ЕКГ при порушеннях ритму, провідності, автоматизму.

  28. ЕКГ- заключення.

  29. Діагностика змін ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму.

  30. Вимірювання артеріального тиску.

  31. Дослідження шлункового вмісту.

  32. Підготовка хворих до проведення ГДФС, ректороманоскопії, колоноскопії, комп'ютерної томографії, УЗД дослідження.

  33. Визначення білірубіну крові та сечі, жовчних пігментів, уробіліну в сечі.

  34. Проведення класичного та багатомоментного дуоденального зондування.

  35. Дослідження дуоденального вмісту, інтерпретація отриманих результатів.

  36. Копрологічне дослідження калу, оцінка результатів.

  37. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів, підшлункової залози.

  38. Підготовка хворих до УЗД гепатобіліарної системи, підшлункової залози.

  39. Проведення парацентезу.

  40. Дослідження асцитичної рідини.

  41. Забір сечі для лабораторних досліджень.

  42. Загальний аналіз сечі.

  43. Дослідження сечі за Нечипоренко, Аддис-Каковським. Інтерпретація результатів.

  44. Бактеріологічне дослідження сечі.

  45. Проба за Зимницьким.

  46. Визначення швидкості клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення показників.

  47. Підготовка хворих до рентгенологічного та ультразвукового дослідження сечовидільної системи.

  48. Визначення часу згортання крові, тривалості кровотечі.

  49. Дослідження рівня глюкози в крові.

  50. Дослідження мазку із піхви.

  51. Визначення ступеня чистоти піхви.

  52. Добовий моніторинг діяльності серцево-судинної, дихальної систем, функціонального стану нирок, печінки.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ до заліку

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ ”ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”)на 2008-2009 навчальний рік


  1. Клінічний аналіз крові. Правила взяття крові.

  2. Основні показники клінічного загального аналізу крові: еритроцити, гемоглобін, ретикулоцити, лейкоцити, швидкість осідання еритроцитів.

  3. Забір крові для біохімічного аналізу та підготовка її для дослідження.

  4. Білки, небілкові азотисті компоненти.

  5. Визначення креатиніну крові та сечі. Методики. Діагностичне значення.

  6. Методики визначення сечовини. Діагностичне значення.

  7. Визначення амілази в крові та сечі.

  8. Загальні уявлення про імунні реакції організму.

  9. Гуморальний специфічний імунітет: визначення різних класів імуноглобулінів,

  10. Клітинний специфічний імунітет. Основні показники.

  11. Визначення кількості Т-, В-лімфоцитів.

  12. Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне.

  13. Діагностичне значення патологічних елементів мокротиння, тлумачення результатів.

  14. Зміни в мокроті при бронхіальній астмі, хронічному бронхіті.

  15. Види плеврального випоту.

  16. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плевральної рідини.

  17. Електрокардіограма. Основні показники в нормі.

  18. Зміни ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда.

  19. Зміни ЕКГ при порушеннях серцевого ритму, автоматизму, провідності.

  20. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження.

  21. Тривале моніторування за Холтером.

  22. Додаткові методи рентгенологічного дослідження в кардіології.

  23. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології.

  24. Неінвазивні та інвазивні методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

  25. Вимірювання артеріального тиску.

  26. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

  27. Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту.

  28. Дослідження шлункової секреції: зондові та беззондові методи.

  29. Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту.

  30. Метод визначення внутрішлункової рН-метрії.

  31. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення.

  32. Дослідження калу. Діагностичне значення.

  33. Зміни випорожнень при патології підшлункової залози.

  34. Рентгенологічні дослідження стравоходу, шлунка, кишечника.

  35. Гастродуоденоскопія.

  36. Ректороманоскопія, підготовка хворих.

  37. Колоноскопія. Підготовка хворих.

  38. Порушення білкового обміну. Основні показники.

  39. Порушення жирового обміну.

  40. Видільна функція печінки. Методи визначення.

  41. Знешкоджувальна функція печінки. Методи визначення.

  42. Біохімічні синдроми при ураженнях печінки.

  43. Дуоденальне зондування, мета проведення, діагностичне значення.

  44. Дуоденальне зондування: техніка класичного методу.

  45. Дуоденальне зондування: багатофазний метод.

  46. Фізичні властивості жовчі.

  47. Хімічне дослідження жовчі.

  48. Мікроскопічне дослідження жовчі.

  49. Бактеріологічне дослідження жовчі.

  50. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.

  51. Методики вивчення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Діагностичне значення.

  52. Парацентез, дослідження асцитичної рідини.

  53. Основні рентгенологічні методи дослідження жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, печінки.

  54. Ультразвукове дослідження жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози. Підготовка хворих.

  55. Структура і функції нирок.

  56. Теорія утворення сечі.

  57. Порогові і непорогові речовини. Кліренс.

  58. Пункійна біопсія нирок.

  59. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова).

  60. Зміни в сечі при інфекційно-запальних процесах у сечовому міхурі, сечовипускному каналі, передміхуровій залозі.

  61. Зміни в сечі при пієлонефриті.

  62. Зміни в сечі при туберкульозі нирок.

  63. Зміни в сечі при гломерулонефриті.

  64. Зміни в сечі при нефротичному синдромі.

  65. Зміни в сечі при гострій нирковій недостатності.

  66. Зміни в сечі при сечокам'яній хворобі.

  67. Загальний клінічний аналіз сечі. Основні показники.

  68. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі.

  69. Методи визначення ступеня бактеріурії.

  70. Дослідження сечі за Нечипоренко. Інтерпретація результатів дослідження.

  71. Проба за Зимницьким. Інтерпретація результатів дослідження.

  72. Дослідження мазку із уретри. Діагностичне значення.

  73. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі.

  74. Методи визначення швидкості клубочкової фільтрації. Діагностичне значення.

  75. Методи визначення канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення.

  76. Причини і види гематурії.

  77. Схема гемопоезу.

  78. Зміни в аналізах крові при анеміях.

  79. Зміни в аналізах крові при гемобластозах.

  80. Зміни в аналізах крові при мієломній хворобі.

  81. Зміни в аналізах крові при лімфогрануломатозі.

  82. і фізіологічна).

  83. Зв'язок вуглеводневого обміну з жировим: кетонемія і кетонурія.

  84. Глюкозурія: причини і види (патологічна та сечі. Діагностичне значення.

  85. Дослідження наднирників.

  86. Феохромоцитома. Лабораторна діагностика.

  87. Основні рентгенологічні, радіоізотопні та радіоімунні методи дослідження, сканограма, УЗД, комп'ютерна томографія, термографія щитовидної залози.

  88. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи.

  89. Дослідження хворих з поліартритичним, міопатичним сндромами (РА, остеоартроз, системна склеродермія, системний червоний вовчак, хвороба Уіппла тощо).

  90. Остеопенія, остеопороз. Зміни в аналізах крові.

  91. Визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну. Діагностичне значення.

  92. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA. Діагностичне значення.

  93. Артроскопія.

  94. Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів.

  95. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження хворих з патологією кістково-м’язової системи.

  96. Ехо- та електроенцефалографія.

  97. Комп'ютерна томографія, магнітно-ядерна резонансна томографія.

  98. Добовий моніторинг.

  99. Дослідження виділень з піхви. Основні показники.

  100. Визначення ступеня чистоти піхви. Діагностичне значення.

  101. Мікробіологічне дослідження мазку із піхви.

  102. Методики виявлення гонококів.

  103. Методики виявлення трихомонад.

  104. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження матки, яєчників.

  105. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження передміхурової залози.

  106. Маммографія. Мета проведення.

  107. Діагностичне значення маммографії.



КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З дисципліни “лабораторнА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”)


Знання і вміння студента оцінюються викладачем за загальноприйнятою 4-х бальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з виставленням оцінки в журнал відвідування та успішності.


Оцінку “відмінно” отримує студент, який показав глибокі знання теоретичного матеріалу, передбаченого програмою, досконало володіє практичними навичками.


Оцінку “добре” отримує студент, який показав добрі знання теоретичного матеріалу по темі заняття, оволодів практичними навичками згідно програми і виконує їх самостійно.


Оцінку “задовільно” одержує студент, який показав задовільні знання теоретичного матеріалу, оволодів більшістю практичних навичок по програмі, не проявляв ініціативи і старання при освоєнні практичних навичок.


Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, якщо він показав незадовільні знання теоретичного матеріалу, не володіє більшою частиною передбачених програмою практичних навичок і не може їх виконувати самостійно, систематично порушував виробничу дисципліну.


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ заліку З дисципліниЛабораторна діагностика” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “фармацІЯ”, ОКР - Бакалавр

на 2008-2009 навчальний рік


До заліку допускаються студенти, які виконали навчальний план та програму (відсутність пропусків практичних занять та лекцій, позитивні оцінки з дисципліни).

Залік проводиться в усній формі шляхом співбесіди і передбачає перевірку рівня засвоєння практичних навичок, передбачених програмою, а також з’ясовуються знання теоретичного матеріалу згідно питань, винесених на залік.

Студент відповідає на три питання (по одному питанню із кожного розділу):

Залік виставляється із врахуванням:

- ступеню засвоєння програмного матеріалу (поточна успішність);

- ступеню засвоєння практичних навичок;

- якості та повноти відповіді на теоретичні питання заліку.

Залік з відміткою “зараховано”, “незараховано” виставляється в залікову книжку.

Студенти, які були не допущенні до складання заліку через наявність академічної заборгованості, та студенти, які не з’явилися своєчасно на залік, складають його в індивідуальному порядку.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ дисципліни "ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ

(ОКР - “бакалавр”)
  1   2   3

Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты


База данных защищена авторским правом ©referat.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Школьные рефераты
Главная страница