Не знята анафема Андрій Стародуб




Скачать 275.01 Kb.
НазваниеНе знята анафема Андрій Стародуб
страница3/3
Дата конвертации02.12.2012
Размер275.01 Kb.
ТипДокументы
1   2   3
6 “Записки инженерного офицера Мартоса о турецкой войне в царствование Александра Павловича»// Русский Архив. ­1893. ­ №7. Цит. за: О. Лотоцький. Справа правосильності анатемування гетьмана Івана Мазепи. ­ С.67

7 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ). ­ Ф.1071. ­ Оп.1. ­ Спр.220. ­ Арк.76зв. Див. також: Вопрос о гетьмане И. Мазепе // Церковно-общественная мысль. ­ 1918. ­ №15-16. ­ С.29-30

8 В. Біднов. Церковна анатема на Гетьмана Івана Мазепу// Мазепа. Збірник. ­ Т.2. ­ Варшава, 1938. ­ С.53

9 Полтавская победа// Церковные ведомости. ­ 1909. Часть неофициальная. ­ №27 (4 июля). ­ С.1241

10 Відповідні витяги з цієї служби див.: Орест Купранець. Виклятий Гетьман Мазепа. ­ Торонто,1958. ­ С.11-13

11 Див.: С. Щеголев. Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма.­ К.,1912. -­ 588 с.

12 Центральний Державний Історичний Архів України в м. Києві (ЦДІАУК). ­ Ф.182. ­Оп.1. ­ Спр.293. ­ Арк.127-128

13 «Украйна и Финлядия»// Церковные ведомости. ­ 1918. ­ №17-18 (15/28 мая). Прибавления

14 Д. Донцов. Рік 1918. Київ. ­ Торонто,1954. ­ С.33

15 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ). ­ Ф.1064. ­ Оп.1. ­Спр.6. ­ Арк. 93-93зв.

16 На згаданому засіданні другим пунктом порядку денного було саме питання про організацію урочистостей з цього приводу.

17 ЦДАВОВУ. ­ Ф.1071. ­ Оп.1. ­ Спр.68. ­ Арк. 177.

18 Ричард (Фома) Бэттс, Вячеслав Марченко. Духовник царской семьи. Святитель Феофан Полтавский (1874 –1940). ­ М.,1994. ­ С.69; Див. також: Несвіцький О. Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922. Щоденник. ­ Полтава, 1995. – С.66

19 М. Сивий. Анатема// Нова Рада. ­ 1918. ­ №114 (14 липня)

20 Российский Государственный Исторический архив (РГИА). ­ Фонд 831; Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ). ­ Ф. 4652

21 ГАРФ. ­ Фонд 3431; РГИА. ­ Фонд 833.

22 У деяких тогочасних статтях зустрічається навіть конкретна дата, коли ніби-то мав відбутися розгляд питання – 22 серпня/4 вересня 1918 року. Див: М. Сивий. Анатема// Нова Рада. ­ 1918. ­ №114 (14 липня)

23 Див.: І. Власовський. Нарис історії Української православної Церкви. ­ Т.3. ­ С.100.

24 ЦДАВОВУ. ­ Ф.1064. ­Оп.1. ­ Спр.6. ­ Арк. 93зв.

25 Панахида по Гетьманові Мазепі// Нова Рада. ­ 1918. ­ №110 (10 липня)

26 Текст цієї лекції див.: Д. Донцов. Мазепа й мазепинство. ­ Черкаси-Київ, 1918.

27 В. Андрієвський. З минулого. Т.ІІ. Від Гетьмана до Директорії. ­ Ч.1: Гетьман. ­ Берлін, 1923. ­ С.81-93

28 Там само. ­ С.87

29 Молитовне вшанування Гетьмана Івана Мазепи// Вісник політики, літератури й життя (Відень). ­ 1918. ­ №№29-30. Цит. за: Мартирологія Українських Церков у 4-х томах. ­ Том І. Українська православна церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. ­ Торонто, 1987. ­ С.47-48

30 Там само. ­ С.48-49

31 Д. Донцов. Рік 1918. Київ. ­ С.34

32 М. Сивий. Анатема// Нова Рада. ­1918. ­ №114 (14 липня) Див. також іншу статтю того ж автора: М. Сивий. Ще раз про анатему// Нова Рада. ­ 1918. ­ №118 (18 липня).

33 Текст рішення Синоду Православної Церкви в Польщі від 17.ІІІ.1933 див.: Орест Купранець. Виклятий Гетьман Мазепа. ­ С.18-19

34 Цит. за оглядом публікацій польської преси (січень 1932 року): Vox. Гримасы национализма// Воскрессное чтение. ­1932. ­ №1. ­ С.15-16

35 О. Лотоцький. Справа правосильності анатемування гетьмана Івана Мазепи. С.66

36 Є. Бачинський. Російська протиканонічна анатема на гетьмана України Івана Мазепу//Церква й життя.1957.№4.С.5

37 Наприклад, на сайті “Русского Движения Украины” розміщено статтю Сергія Сироватського (“Союз Православних громадян України”) про Мазепу під назвою “Символ подлости и предательства”. Серед іншого читаємо: «Измена Мазепы Отчизне и Государю в ходе военных действий имела не только морально-нравственное, но и глубокое духовное значение, поскольку была нарушением клятвы верности, данной им при вступлении в должность на Кресте и Евангелии перед Богом. Нарушив эту клятву, Мазепа поругался над Господом, отлучив тем самым себя от Церкви, что для верующего человека является великим проклятием. Православная Церковь, объявив ему анафему, лишь засвидетельствовала свершившийся факт. Таким образом гетман Мазепа окончил свой жизненный путь не только злодеем и военным преступником, но и христопродавцем».

38 Неправда московських анафем / Упорядник ігумен Димитрій (Рудюк). ­ К.,1999. Мало хто звернув увагу, що цей збірник випущений у відповідь на збірник “Анафема” (М.,1998), підготований видавництвом Московського Патріархату “з нагоди” (хоча це особливо не підкреслюється), відлучення Філарета. У ньому також згадується про справу Мазепи, однак похапцем, аргументів на користь її правосильності явно забракло. Але зафіксуємо цей факт: які б заяви не пролунали пізніше, на 1998 рік РПЦ вважала анафему, виголошену 1708 року, цілком легітимною.

39 Хомчук О. Мазепа і Філарет. ­ К., 1997. ­ С.5
1   2   3

Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты


База данных защищена авторским правом ©referat.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Школьные рефераты
Главная страница